Послідовний конспект понять з усіх 35 завдань теми без копіювання тесту.
Тема 43. Обмін речовин і перетворення енергії в людини
1. Обмін речовин і перетворення енергії
Метаболізм об’єднує всі хімічні реакції організму. Пластичний обмін утворює складні речовини й потребує енергії, енергетичний обмін розщеплює сполуки та вивільняє енергію. Обидва напрями відбуваються одночасно й пов’язані через АТФ.

2. Енергетичний баланс
Організм отримує хімічну енергію їжі та витрачає її на основний обмін, рух, підтримання температури, ріст і відновлення. Якщо надходження енергії тривало перевищує витрати, запас збільшується; за дефіциту організм використовує власні резерви.

3. Енергетична цінність поживних речовин
Під час повного окиснення 1 г жирів вивільняється в середньому близько 38,9 кДж, а 1 г білків або вуглеводів — приблизно 17,2–17,6 кДж. Енергетичну цінність раціону знаходять як суму добутків маси кожної речовини на її коефіцієнт.

4. Обмін білків
Харчові білки розщеплюються до амінокислот. Із них клітини синтезують власні білки; цей процес потребує енергії. Надлишок амінокислот не запасається як білок: після видалення аміногрупи утворюються продукти, які знешкоджує печінка й виводять нирки.

5. Обмін вуглеводів
Вуглеводи — швидке джерело енергії. Глюкоза окиснюється в клітинах, а її надлишок перетворюється на глікоген печінки й м’язів; після заповнення цих запасів можливий синтез жирів. Рівень глюкози в крові регулюють насамперед інсулін і глюкагон.

6. Обмін жирів
Жири розщеплюються до гліцеролу й жирних кислот, є найенергоємнішим резервом, входять до мембран і допомагають засвоювати жиророзчинні вітаміни. Рослинні олії дають важливі ненасичені жирні кислоти, тому раціону потрібні різні джерела жирів.

7. Раціональне та збалансоване харчування
Раціон має відповідати віку, активності й енерговитратам, містити білки, жири, вуглеводи, воду, вітаміни та мінеральні елементи. У шкільних завданнях часто використовують орієнтир за масою Б:Ж:В = 1:1:4, але реальне харчування оцінюють комплексно.

8. Вітаміни: властивості та класифікація
Вітаміни потрібні в малих кількостях і беруть участь у регуляції обміну, часто як частини ферментних систем. До жиророзчинних належать A, D, E, K, до водорозчинних — C і група B. Нестачу, відсутність і надлишок називають гіпо-, аві- та гіпервітамінозом.

9. Вітамін D і здоров’я кісток
Вітамін D утворюється в шкірі під дією ультрафіолету й надходить із деякими продуктами. Він допомагає всмоктувати кальцій і фосфор та необхідний для мінералізації кісток. Виражений дефіцит у дітей спричиняє рахіт; його фізіологічна назва — протирахітичний фактор.

10. Вітамін C
Аскорбінова кислота потрібна для утворення колагену, нормального стану сполучної тканини, загоєння та роботи антиоксидантного захисту. Джерела — багато свіжих овочів, ягід і фруктів. Тяжкий дефіцит спричиняє цингу, тому вітамін C називають протицинготним фактором.

11. Вітаміни групи B та B12
Тіамін B1, рибофлавін B2 і піридоксин B6 беруть участь у ферментних реакціях обміну. Нестача B1 пов’язана з бері-бері. Вітамін B12 необхідний для кровотворення й роботи нервової системи; його виражений дефіцит може спричиняти анемію.

12. Мінеральні елементи
Кальцій потрібний кісткам і скороченню м’язів, залізо входить до гемоглобіну, йод необхідний гормонам щитоподібної залози, калій підтримує роботу нервів і серця, фтор зміцнює емаль. Нестачу елемента пов’язують із його функцією та коригують відповідними харчовими джерелами.

13. Кишкова мікрофлора та вітаміни
Корисні бактерії кишечника беруть участь в обміні речовин і можуть синтезувати частину вітамінів, передусім K та деякі вітаміни групи B. У навчальних завданнях типовий представник нормальної мікрофлори — кишкова паличка, але основна частина вітамінів усе одно має надходити з раціоном.

14. Як зберігати вітаміни в продуктах
Світло, кисень, тривале зберігання та нагрівання можуть зменшувати вміст деяких вітамінів. Охолодження сповільнює ферментативне руйнування; овочі й фрукти краще мити до нарізання, готувати недовго й не зберігати подрібненими без потреби.

15. Розрахунки в завданнях про харчування
Випишіть масу білків, жирів і вуглеводів, помножте кожну на енергетичний коефіцієнт і складіть результати. Потім порівняйте суму з добовими витратами. Для таблиць із вітамінами спочатку приведіть порції до однакової маси, а тоді зіставте з добовою потребою.

16. Екзаменаційний алгоритм
Визначте, що перевіряє запитання: обмін речовини, енергетичний розрахунок, джерело вітаміну чи симптом дефіциту. Відокремте функцію від джерела, перевірте одиниці й лише потім оцінюйте твердження. Повтори про вітаміни D і C зводяться до кількох сталих зв’язків.



