Послідовно розбираємо поняття з усіх 58 актуальних завдань джерела. Повторювані класифікаційні запитання об’єднані в логічні блоки.
Тема 32. Ссавці та їхня різноманітність
1. Морж, тюлень і нерпа — ссавці
Морж, тюлень і нерпа живуть біля води, мають обтічне тіло та кінцівки-ласти, але дихають легенями, підтримують сталу температуру, народжують дитинчат і годують їх молоком. Шерсть у дорослих може бути рідкою, зате розвинений підшкірний жир. Тому вони належать до класу Ссавці. У сучасній класифікації морж і справжні тюлені входять до ряду Хижі, групи ластоногих. Це завдання 1 і 5.
2. Кажан — літаючий ссавець
Кажан належить до ряду Рукокрилі класу Ссавці. Крило утворене шкірною перетинкою, натягнутою між видовженими пальцями, боком тіла та задніми кінцівками. Волосся, зовнішні вушні раковини, діафрагма, живородіння й вигодовування молоком відрізняють його від птаха. Це відповідає завданням 2 і 14.
3. Головні ознаки класу Ссавці
Тіло вкрите волоссям, шкіра містить сальні, потові й молочні залози. Серце чотирикамерне, два кола кровообігу повністю розділені. Альвеолярні легені вентилюються рухами ребер і діафрагми. Зуби зазвичай поділені на різці, ікла, передкорінні та корінні; розвинений передній мозок із корою. Зовнішнє вухо й три слухові кісточки поліпшують слух. Ці ознаки потрібні в завданнях 3, 13 і 24.
4. Як визначати систематичне положення
Спочатку шукають ознаки типу Хордові: внутрішній осьовий скелет, спинна нервова трубка та замкнена кровоносна система. Клас Ссавці підтверджують волосся, молочні залози й діафрагма. Потім визначають ряд за зубами та кінцівками, а родину — за вужчими ознаками. Назва виду подвійна: перше слово позначає рід. Такий алгоритм використовується в завданнях 4, 10, 15, 17 і 18.
5. Вібриси — органи дотику
Вібриси — довгі жорсткі чутливі волосини на морді та іноді кінцівках ссавців. Їхні фолікули оточені нервовими закінченнями й кровоносними синусами. Коливання волосини дає змогу оцінити відстань до перешкоди, рух повітря та форму предмета. Особливо важливі вібриси нічним, нірним і водним тваринам. Це точний термін для завдання 6.
6. Основні ряди та представники
Комахоїдні: їжак, кріт, землерийка. Рукокрилі: кажани. Зайцеподібні: заєць і кріль. Гризуни: білка, бобер, миша. Хижі: вовк, лисиця, кішка, ведмідь, тюлені. Непарнокопитні: кінь, зебра, носоріг. Парнокопитні: олень, корова, кабан. Китоподібні: дельфін, білуха, кашалот, косатка. Примати: лемури, мавпи й людина. Ці відповідності повторюються в завданнях 7, 21, 32, 34 і 37.
7. Діафрагма та дихання
Діафрагма — куполоподібний м’яз між грудною й черевною порожнинами. Під час скорочення вона сплощується, об’єм грудної клітки збільшується й повітря входить у легені. Під час розслаблення купол підіймається, об’єм зменшується й відбувається видих. Газообмін іде в альвеолах. Діафрагма — характерна ознака ссавців і правильний орієнтир завдання 8.
8. Китоподібні та напівводні ссавці
Дельфін, білуха, кашалот і косатка належать до китоподібних: їхнє тіло повністю пристосоване до води, передні кінцівки стали ластами, задні зникли, хвостовий плавець горизонтальний, дихало відкривається зверху голови. Видра належить до хижих і зберігає ходильні кінцівки. Усі вони дихають легенями та годують дитинчат молоком. Це допомагає в завданнях 9, 12, 23 і 38.
9. Втяжні кігті та ознаки хижих
У більшості котячих, наприклад домашньої кішки, рисі й леопарда, кігті втягуються в шкірні чохли й залишаються гострими. Хижих також упізнають за великими іклами та хижими зубами, що ріжуть м’ясо. У собак кігті зазвичай невтяжні. Велика панда, попри рослинне живлення, належить до ряду Хижі та родини Ведмежі. Ці факти потрібні для завдань 11, 26 і 34.
10. Способи пересування та будова кінцівок
Крило кажана підтримують видовжені пальці. Ласт дельфіна має вкорочені кістки в щільній сполучній тканині. Лопатоподібна лапа крота розвернута назовні для риття. У коня один розвинений палець закінчується копитом, у приматів кисть хапальна з протиставленим великим пальцем. Ці відповідності перевіряють завдання 16, 31 і 42.
11. Непарнокопитні та комахоїдні
У непарнокопитних вісь кінцівки проходить через третій палець; до них належать кінь, зебра, осел, носоріг і тапір. У парнокопитних опора припадає на третій і четвертий пальці; це олені, жирафи, корови, свині. Комахоїдні — невеликі переважно нічні тварини зі слабко диференційованими зубами й порівняно невеликими гладкими півкулями: їжак, кріт, землерийка. Це завдання 19, 20, 30 і 55.
12. Різноманітність плацентарних ссавців
Більшість сучасних ссавців — плацентарні. Зародок розвивається в матці й отримує кисень та поживні речовини через плаценту. Відмінності зубів, кінцівок, травлення й органів чуття відображають спосіб життя. Характеризуючи зображення в завданнях 22, 25, 27 і 29, спочатку визначайте середовище та рух, потім живлення за зубами й лише після цього ряд.
13. Спільні ознаки хребетних
У хребетних є внутрішній скелет, спинний і головний мозок, замкнена кровоносна система, нирки та внутрішнє вухо. Однак чотирикамерне серце й внутрішнє запліднення не характерні всім класам, а слизові залози відсутні в багатьох наземних форм. У завданнях 28, 33, 36 і 45 треба обирати лише ті ознаки, які справді спільні всім зображеним тваринам.
14. Дихальні структури та кровообіг
Ссавці дихають альвеолярними легенями, які вентилюють міжреберні м’язи й діафрагма. Риби використовують зябра, дорослі земноводні — легені та шкіру, комахи — трахеї. У ссавців чотирикамерне серце, ліва дуга аорти й два кола кровообігу без змішування крові. Ці відмінності допомагають у завданнях 35 і 46.
15. Середовища існування та рух
Ссавці опанували суходіл, воду, ґрунт, дерева й повітря. Дельфін постійно живе у воді, видра пов’язана з водою та берегом, кріт прокладає підземні ходи, мавпа лазить по деревах, кінь бігає відкритими просторами, кажан літає. Середовище визначають за формою кінцівок, тіла й покривів. Це завдання 43, 47 і 51.
16. Міграції та осілий спосіб життя
Міграцією називають регулярне спрямоване переміщення між районами існування. Кити й кажани деяких видів здійснюють далекі сезонні переходи, тоді як осіла тварина все життя залишається в обмеженому районі. Для завдання 44 важливо обрати саме вид, якому не властиві регулярні далекі міграції, а не просто тварину, здатну переміщуватися.
17. Скелет викопного ссавця
Сім шийних хребців, лопатки й ключиці за відсутності окремих воронячих кісток характерні ссавцю. Можна прогнозувати волосяний покрив, діафрагму, альвеолярні легені, чотирикамерне серце, теплокровність і вигодовування дитинчат молоком. Сім шийних хребців зберігаються в переважної більшості ссавців незалежно від довжини шиї. Так розв’язується завдання 46.
18. Залози шкіри ссавців
Сальні залози змащують шкіру й волосся, потові беруть участь в охолодженні та виділенні, пахучі — у спілкуванні й захисті, молочні забезпечують живлення дитинчат. Волосина утворюється у фолікулі й пов’язана з м’язом, судинною сіткою та чутливими нервами. На відміну від птахів з однією основною куприковою залозою шкіра ссавців багата на різноманітні залози. Це завдання 48.
19. Класи, групи та середовища: як розв’язувати відповідності
У завданнях 39–41 і 49–50 спочатку використовуйте унікальну ознаку: пір’я — птах, молочні залози — ссавець, сухі рогові луски — рептилія, волога гола шкіра — амфібія, плавці та зябра — риба. Потім усередині ссавців звіряйте зуби, кількість пальців, крило, ласти або рийні лапи.
20. Не сплутати водних хребетних
Жаба розмножується у воді й має слизову шкіру; у дорослої зазвичай немає бічної лінії. Морська черепаха дихає легенями й відкладає яйця на суходолі, але не годує потомство молоком. Дельфін народжує живе дитинча й годує молоком. Тому в завданнях 52, 53 і 56 треба відділяти подібну обтічну форму від ознак класу.
21. Описані та ймовірні види
Під час читання діаграми важливо розрізняти кількість уже описаних видів і ймовірне загальне різноманіття. Частка описаних видів дорівнює відношенню відомого числа до оцінкового. Для хребетних, особливо ссавців, ця частка зазвичай вища, ніж для величезних і гірше вивчених груп безхребетних. У завданні 54 треба перевіряти кожне твердження за значеннями рисунка, а не за абсолютною кількістю видів.
22. Розмноження: яйцекладні, сумчасті та плацентарні
Качкодзьоб і єхидна відкладають яйця, але вигодовують дитинчат молоком. У сумчастих, наприклад кенгуру, вагітність коротка, а недорозвинене дитинча продовжує розвиток у сумці. У плацентарних тривалий внутрішньоутробний розвиток забезпечує плацента. Усі ссавці роздільностатеві й мають внутрішнє запліднення. Ці відмінності потрібні в завданні 57.
23. Бурий ведмідь
Бурий ведмідь — хордна тварина класу Ссавці, ряду Хижі, родини Ведмежі. Він стопоходячий, має невтяжні кігті й диференційовані зуби, пристосовані до всеїдності. Волосся й підшкірний жир зберігають тепло; узимку обмін речовин знижується під час зимового сну. Самка народжує живих дитинчат і годує молоком. Це підсумок завдання 58.
