Послідовний конспект для НМТ за поняттями з 27 тренувальних завдань: від способів розмноження та гаметогенезу до ембріогенезу й постембріонального розвитку.
Тема 12. Розмноження та індивідуальний розвиток організмів
1. Розмноження та його значення
Розмноження забезпечує безперервність існування видів. За нестатевого розмноження бере участь одна особина, а нащадки зазвичай генетично подібні до неї. За статевого розмноження поєднується спадковий матеріал гамет, тому зростає комбінативна мінливість.
2. Нестатеве розмноження
Основні форми — поділ клітини, брунькування, фрагментація, спороутворення та вегетативне розмноження рослин. В основі утворення нових клітин лежить мітоз, тому число хромосом зазвичай зберігається.

3. Статеве розмноження та життєві цикли
Статеве розмноження включає утворення гаплоїдних гамет і їх злиття. Чергування гаплоїдної та диплоїдної фаз підтримує сталість каріотипу виду: мейоз зменшує набір, а запліднення відновлює диплоїдність.
4. Будова статевих клітин
Сперматозоїд малий, рухливий і містить голівку з ядром та акросомою, середню частину з мітохондріями і джгутик. Яйцеклітина велика, нерухома, має запас речовин і захисні оболонки. Обидві гамети несуть гаплоїдний набір.
5. Гаметогенез
Гаметогенез проходить періоди розмноження, росту та дозрівання. Початкові диплоїдні клітини діляться мітозом, потім реплікують ДНК і проходять два поділи мейозу, утворюючи гаплоїдні клітини.
6. Сперматогенез і овогенез
З одного сперматоцита першого порядку утворюються чотири сперматозоїди. Під час овогенезу цитоплазма розподіляється нерівномірно: формуються одна велика яйцеклітина і три полярні тільця.

7. Запліднення
Запліднення — злиття чоловічої та жіночої гамет з утворенням зиготи. Воно відновлює диплоїдний набір хромосом і поєднує спадкові ознаки двох батьків. Зовнішнє запліднення відбувається у довкіллі, внутрішнє — в організмі самки.
8. Онтогенез та його періоди
Онтогенез — індивідуальний розвиток організму від утворення зиготи до смерті. Він включає ембріональний період і постембріональний розвиток. Зміни регулюються роботою генів, взаємодією клітин та умовами середовища.
9. Дроблення, морула і бластула
Після запліднення зигота багаторазово ділиться мітозом без збільшення загального об’єму зародка. Дрібні клітини називають бластомерами. Спочатку утворюється щільна морула, потім одношарова бластула з порожниною.

10. Гаструляція
Під час гаструляції клітини переміщуються і формують зародкові листки. Виникають гаструла, первинна кишка та первинний рот. У більшості тварин закладаються ектодерма, ентодерма й мезодерма.
11. Нейруляція та органогенез
У хордових з ектодерми формується нервова пластинка, а потім нервова трубка. Під нею розташована хорда мезодермального походження. Далі під час гістогенезу й органогенезу клітини диференціюються у тканини та органи.
12. Похідні зародкових листків
Ектодерма дає початок епідермісу й нервовій системі; ентодерма — епітелію травної та дихальної систем; мезодерма — м’язам, скелету, крові, серцю, судинам, ниркам і статевим органам.

13. Взаємодія частин зародка
Ранні бластомери можуть зберігати здатність сформувати цілий організм. Пізніше клітини спеціалізуються, а одні ділянки зародка спрямовують розвиток інших — це ембріональна індукція. Порушення критичних етапів можуть спричиняти вади розвитку.
14. Постембріональний розвиток і алгоритм НМТ
Розвиток буває прямим або непрямим — з личинкою та метаморфозом. У завданнях спочатку визначте стадію за ознаками: бластомери — дроблення, порожнина й один шар — бластула, зародкові листки — гаструла, нервова трубка і хорда — нейрула. Для гаметогенезу зіставляйте число клітин, набір хромосом і кількість ДНК.



