← Усі статті

Корисні матеріали

Основні теми НМТ з біології. Тема 34: нервова регуляція та нервова система

Центральная, периферическая и вегетативная нервная система человека

Послідовно розбираємо поняття з усіх 58 актуальних завдань джерела. Повторювані схеми об’єднано в логічні блоки.

Тема 34. Нервова регуляція, нервова система та вища нервова діяльність

1. Нервова регуляція та її особливості

Нервова регуляція здійснюється електричними імпульсами нервовими волокнами та хімічними сигналами в синапсах. Відповідь виникає швидко, адресована певним клітинам і зазвичай нетривала. Нервова система сприймає зміни середовища, обробляє інформацію та координує органи — завдання 3 і 12.

Центральна, периферична й вегетативна нервова система людини
Центральна, периферична й вегетативна нервова система людини

2. Центральна й периферична нервова система

До центральної нервової системи належать головний і спинний мозок. Периферичну утворюють черепні та спинномозкові нерви, нервові вузли й закінчення. Соматична система керує скелетними м’язами й чутливістю, вегетативна регулює внутрішні органи, судини та залози.

2. Центральна й периферична нервова система
2. Центральна й периферична нервова система

3. Нейрон і нейроглія

Нейрон — структурно-функціональна одиниця нервової тканини. Тіло містить ядро; короткі дендрити зазвичай приймають сигнали, один довгий аксон проводить імпульс від тіла. Мієлін прискорює проведення, закінчення аксона утворюють синапси. Нейроглія живить, захищає та ізолює нейрони — завдання 9, 11, 29, 48 і 55.

Будова нейрона: тіло, дендрити, аксон, мієлін і закінчення
Будова нейрона: тіло, дендрити, аксон, мієлін і закінчення

4. Чутливі, вставні й рухові нейрони

Чутливий нейрон несе імпульс від рецептора до центральної нервової системи, вставний сполучає нейрони всередині ЦНС, руховий передає команду до м’яза або залози. У передніх корінцях спинного мозку проходять аксони рухових нейронів, у задніх — центральні відростки чутливих; їхні тіла лежать у спинномозкових вузлах. Це завдання 1, 15, 26, 36 і 56.

5. Синапс і медіатори

У хімічному синапсі імпульс спричиняє виділення нейромедіатора з пухирців закінчення аксона. Медіатор перетинає синаптичну щілину та зв’язується з рецепторами наступної клітини. Ацетилхолін, норадреналін, дофамін, серотонін і ГАМК — приклади медіаторів. Передавання однобічне — завдання 13 і 57.

Передавання сигналу через хімічний синапс
Передавання сигналу через хімічний синапс

6. Рефлекс і рефлекторна дуга

Рефлекс — відповідь організму на подразнення за участю нервової системи. Дуга починається з рецептора, далі йдуть чутливий нейрон, нервовий центр з одним або кількома синапсами, руховий нейрон і робочий орган — м’яз або залоза. Саме руховий нейрон надсилає імпульс ефектору — завдання 5, 21, 22, 38, 39, 42 і 47.

Рефлекторна дуга захисного відсмикування руки
Рефлекторна дуга захисного відсмикування руки

7. Спинний мозок і корінці

Спинний мозок лежить у хребтовому каналі. На поперечному зрізі сіра речовина утворює внутрішнього «метелика», біла розташована ззовні. Задній корінець чутливий і має вузол із тілами чутливих нейронів; передній корінець руховий. Разом вони формують змішаний спинномозковий нерв — завдання 20, 24, 28, 33 і 35.

7. Спинний мозок і корінці
7. Спинний мозок і корінці

8. Функції спинного мозку

Рефлекторна функція забезпечує прості соматичні й вегетативні реакції, провідникова — передавання імпульсів між органами та головним мозком висхідними й низхідними шляхами. Захисне відсмикування починається ще до повного усвідомлення болю, але сигнал одночасно підіймається до кори.

8. Функції спинного мозку
8. Функції спинного мозку

9. Відділи головного мозку

Довгастий мозок регулює дихання, серцево-судинну діяльність, ковтання, кашель і чхання. Міст сполучає відділи, середній мозок бере участь в орієнтувальних рефлексах, мозочок координує точність рухів і рівновагу. Проміжний мозок містить таламус і гіпоталамус, великі півкулі забезпечують вищі функції — завдання 46, 50, 51, 53, 54 і 58.

Відділи головного мозку людини на поздовжньому розрізі
Відділи головного мозку людини на поздовжньому розрізі

10. Таламус і гіпоталамус

Таламус — основний підкірковий центр більшості видів чутливості та перемикач сигналів до кори; виняток — нюхові шляхи. Гіпоталамус регулює температуру, голод, спрагу, сон, водний баланс, вегетативні реакції й через гіпофіз поєднує нервову та ендокринну системи. Це завдання 4, 8 і 23.

10. Таламус і гіпоталамус
10. Таламус і гіпоталамус

11. Кора великих півкуль

Лобова частка пов’язана з довільними рухами, плануванням і мовленням; тім’яна — зі шкірно-м’язовою чутливістю та просторовим аналізом; скронева — зі слухом і розумінням мовлення; потилична — із зором. Ушкодження потиличної кори порушує зорову сенсорну систему — завдання 43 і 52.

Рухова, чутлива, слухова й зорова зони кори
Рухова, чутлива, слухова й зорова зони кори

12. Вегетативна нервова система

Вегетативна система діє переважно мимовільно. Її шлях зазвичай містить два нейрони та периферичний ганглій. Симпатичний відділ мобілізує організм, парасимпатичний сприяє відновленню. Обидва відділи часто діють протилежно, підтримуючи гомеостаз.

Симпатичні й парасимпатичні впливи на внутрішні органи
Симпатичні й парасимпатичні впливи на внутрішні органи

13. Симпатичні впливи

Під час стресу симпатична система розширює зіниці й бронхи, прискорює та посилює роботу серця, перерозподіляє кров до м’язів, гальмує травлення. Основний медіатор постгангліонарних волокон — норадреналін, а мозкова речовина наднирників виділяє адреналін. Це завдання 10, 17 і 45.

13. Симпатичні впливи
13. Симпатичні впливи

14. Парасимпатичні впливи

Парасимпатична система звужує зіниці, сповільнює серце, посилює перистальтику й секрецію травних залоз. Блукаючий нерв проводить парасимпатичні впливи до серця та багатьох органів грудної й черевної порожнин; ацетилхолін сповільнює серцевий ритм — завдання 6, 18 і 49.

14. Парасимпатичні впливи
14. Парасимпатичні впливи

15. Безумовні й умовні рефлекси

Безумовні рефлекси вроджені, видові й відносно сталі; їхні центри містяться у спинному мозку та стовбурі. Умовні набуваються протягом життя, індивідуальні, формуються за участю кори й можуть згасати без підкріплення. Кашель і чхання — безумовні захисні рефлекси довгастого мозку.

Послідовність утворення умовного рефлексу в пацюка
Послідовність утворення умовного рефлексу в пацюка

16. Як формується умовний рефлекс

Спочатку нейтральний сигнал сам не викликає потрібної відповіді. Його багаторазово подають перед безумовним подразником, наприклад світло перед їжею. Після утворення тимчасового зв’язку в корі сам сигнал спричиняє слиновиділення. Підкріплення зміцнює зв’язок, його відсутність веде до згасання — завдання 7, 19 і 32.

16. Як формується умовний рефлекс
16. Як формується умовний рефлекс

17. Емоційне умовне научіння

Якщо різкий звук налякав дитину під час мультфільму, нейтральні ознаки мультфільму можуть стати умовним сигналом страху. Повторна поява сигналу спричиняє плач навіть без звуку. Це не вроджена реакція на мультфільм, а сформований умовний рефлекс — завдання 31.

18. Сенсорна система й аналізатор

Сенсорна система містить рецепторний відділ, провідні шляхи та центральний відділ у корі. Рецептор перетворює енергію подразника на нервовий імпульс, провідні нейрони доставляють сигнал, кора аналізує його й створює відчуття. Ушкодження будь-якої ланки змінює сприйняття.

18. Сенсорна система й аналізатор
18. Сенсорна система й аналізатор

19. Як розпізнавати органи й системи

Головний і спинний мозок належать до нервової системи, серце — до кровоносної, легені — до дихальної, шлунок і печінка — до травної, нирки — до сечовидільної. Спочатку визначайте орган за формою, потім його основну функцію. Цей прийом охоплює завдання 2, 14, 16, 27, 30, 34, 40, 41 і 44.

20. Підсумковий алгоритм завдання зі схемою

На схемі спочатку знайдіть напрямок стрілок. Від рецептора до ЦНС іде чутливий шлях, усередині сірої речовини розташований нервовий центр, від ЦНС до робочого органа — руховий шлях. На рисунку мозку орієнтуйтеся за мозочком ззаду й стовбуром знизу; довгастий мозок продовжується у спинний. Так перевіряються всі повторювані завдання зі структурами X.