Послідовно розбираємо поняття з усіх 17 актуальних завдань джерела: рівні організації, системи органів і розпізнавання тканин.
Тема 33. Будова тіла людини
1. Організм людини як біологічна система
Людина — цілісна відкрита біологічна система. Клітини об’єднуються в тканини, тканини утворюють органи, органи — системи органів, а узгоджена робота систем підтримує гомеостаз. Нервова й ендокринна системи координують процеси, обмін речовин пов’язує організм із середовищем.
2. Тканина, орган і система органів
Тканина — сукупність подібних за походженням, будовою та функціями клітин разом із міжклітинною речовиною. Орган має певну форму, положення й складається з кількох тканин, одна з яких зазвичай переважає. Систему утворюють органи, що спільно виконують загальну функцію.
3. Як упізнати систему органів за зображенням
Шлунок належить до травної системи, легені — до дихальної, головний і спинний мозок — до нервової, серце та судини — до кровоносної. Кістки й скелетні м’язи утворюють опорно-рухову систему, залози внутрішньої секреції — ендокринну. Цей алгоритм потрібний для завдання 4.
4. Чотири основні типи тканин
Розрізняють епітеліальну, м’язову, нервову тканини й тканини внутрішнього середовища, до яких належать сполучні тканини, кров і лімфа. На мікрофотографії оцінюйте розташування клітин, об’єм міжклітинної речовини, форму клітин, наявність волокон, відростків або поперечної посмугованості.
5. Епітеліальна тканина: ознаки та функції
Клітини епітелію щільно прилягають одна до одної, лежать пластом на базальній мембрані, міжклітинної речовини мало. Епітелій вкриває тіло, вистилає порожнини й утворює залози; виконує захист, секрецію, всмоктування та виділення. Швидко відновлюється завдяки поділу клітин.
6. Одношаровий і багатошаровий епітелій
Одношаровий епітелій зручний там, де відбуваються обмін, усмоктування або секреція: він вистилає шлунок, кишечник і багато проток. Багатошаровий епітелій витримує тертя: епідерміс шкіри та слизова ротової порожнини. Війчастий епітелій переміщує слиз у дихальних шляхах. Це допомагає в завданнях 10 і 17.
7. Похідні епідермісу
Епідерміс утворений багатошаровим плоским зроговілим епітелієм. Його похідні — волосся й нігті; нігтьова пластинка складається зі щільного кератину та росте з матриксу біля кореня. Зуб складається переважно з дентину й емалі та не вважається похідним епідермісу в цьому завданні. Це ключ до завдання 9.
8. Сполучні тканини та міжклітинна речовина
Для сполучних тканин характерні порівняно рідко розташовані клітини й велика кількість міжклітинної речовини з волокнами та основною речовиною. Вони сполучають, підтримують, захищають, запасають і транспортують. До них належать пухка й щільна сполучна, жирова, хрящова, кісткова тканини та кров.
9. Кісткова тканина й остеон
Компактна кісткова тканина побудована з остеонів — концентричних пластинок навколо центрального гаверсового каналу із судинами та нервами. У лакунах містяться остеоцити, а мінералізована міжклітинна речовина надає міцності. Тому зображення з концентричними кільцями належить до опорно-рухової системи — завдання 1 і 3.
10. Хрящова тканина й хондроцити
Хондроцит — клітина хрящової, тобто сполучної тканини. Клітини лежать у лакунах поодинці або групами, навколо багато пружної міжклітинної речовини. Хрящ утворює суглобові поверхні, частини носа, гортані й трахеї. Кістка та хрящ входять до опорно-рухової системи — завдання 5, 6 і 16.
11. М’язова тканина та скорочення
М’язові клітини містять актин і міозин та здатні скорочуватися. Скелетна поперечнопосмугована тканина утворена довгими циліндричними багатоядерними волокнами; під час розвитку клітини зливаються, і межі між ними зникають. Це пояснює завдання 2, 8 і 12.
12. Три види м’язової тканини
Скелетна тканина скорочується довільно й швидко. Серцева складається з розгалужених поперечнопосмугованих клітин, сполучених вставними дисками, і працює мимовільно. Гладенька утворена одноядерними веретеноподібними клітинами стінок внутрішніх органів і судин, скорочується повільно та мимовільно.
13. Нервова тканина й нейрон
Нервова тканина складається з нейронів і нейроглії. Нейрон має тіло, короткі розгалужені дендрити, що приймають сигнали, і зазвичай один довгий аксон, який проводить імпульс від тіла клітини. Нейроглія живить, захищає та ізолює нейрони. Відростки — головний орієнтир завдань 7 і 11.
14. Як розпізнавати тканини на мікрофотографії
Щільний клітинний пласт із мінімумом міжклітинної речовини — епітелій; довгі волокна з посмугованістю — м’язова тканина; клітини з довгими відростками — нервова; роз’єднані клітини в рясному матриксі — сполучна. Спочатку назвіть ці ознаки й лише потім обирайте відповідь — так розв’язують завдання 13–15 і 17.
15. Екзаменаційна пам’ятка про клітини тканин
Епітеліоцит належить до епітелію, міоцит — до м’язової тканини, нейрон — до нервової, хондроцит — до хрящової сполучної, остеоцит — до кісткової, адипоцит — до жирової. Міжклітинної речовини найбільше у сполучних тканинах, найменше — в епітелії. Скоротливі білки особливо розвинені в міоцитах.
