17. Екзаменаційні відповідності органів
Носова порожнина — дрібні залози слизової оболонки; гортань — натягнуті голосові зв’язки; трахея — хрящові півкільця; легені — альвеоли. Тонка сполучнотканинна трубка в цьому наборі є зайвою ознакою.
18. Шлях повітря під час вдиху
Правильна послідовність: носова порожнина → носоглотка → гортань → трахея → бронхи → бронхіоли → альвеоли. В альвеолах кисень дифундує в кров, а вуглекислий газ — із крові в альвеолярне повітря.
19. Дихальні м’язи та діафрагма
Головні дихальні м’язи — міжреберні м’язи та діафрагма. Основна функція діафрагми в диханні — здійснення дихальних рухів: під час скорочення вона опускається й збільшує об’єм грудної порожнини, забезпечуючи вдих.
20. Плевра та пневмоторакс
Під час проникного поранення грудей і розриву плеври повітря потрапляє до плевральної порожнини. Тиск у ній зрівнюється із зовнішнім, зникає умова, що утримує легеню розправленою, тому вона спадається й вдих на ушкодженому боці стає неможливим.
21. Кесонна хвороба
Причина кесонної хвороби — азот. Під час швидкого зниження зовнішнього тиску розчинений у крові й тканинах азот утворює бульбашки, які можуть закупорювати судини. Запобігає цьому поступова декомпресія.
22. Життєва ємність легень
Середнє навчальне значення життєвої ємності легень дорослої людини — близько 3,5 л. Вона дорівнює сумі дихального об’єму, резервного об’єму вдиху й резервного об’єму видиху та вимірюється спірометром.
Послідовний конспект понять із 48 завдань теми без копіювання тесту.
Тема 40. Дихання та дихальна система
1. Значення дихання
Дихання забезпечує надходження кисню для клітинного окиснення органічних речовин і видалення вуглекислого газу. Розрізняють вентиляцію легень, газообмін у легенях, перенесення газів кров’ю, газообмін у тканинах і клітинне дихання.
2. Шлях повітря
Повітря проходить через носову порожнину, носоглотку, гортань, трахею, бронхи й бронхіоли до альвеол. Під час видиху напрямок зворотний: альвеоли → бронхіоли → бронхи → трахея → гортань → носова порожнина.
3. Носова порожнина
Слиз затримує пил і мікроорганізми, війки епітелію виводять забруднення, густа сітка капілярів зігріває повітря, а волога слизова його зволожує. Тому фізіологічно правильніше дихати через ніс.
4. Гортань і голос
Гортань проводить повітря й містить голосові зв’язки. Під час проходження видихуваного повітря вони коливаються та утворюють звук. Надгортанник під час ковтання закриває вхід у гортань і перешкоджає потраплянню їжі до дихальних шляхів.
5. Трахея, бронхи та бронхіоли
Стінки трахеї укріплені хрящовими півкільцями, тому її просвіт не спадається. Трахея ділиться на два головні бронхи; у легенях вони багаторазово розгалужуються до бронхіол. Війчастий епітелій і слиз продовжують очищувати повітря.
6. Легені та плевра
Права легеня зазвичай має три частки, ліва — дві й серцеву вирізку. Зовні легені вкриті плеврою. Між її листками є тонкий шар рідини, що зменшує тертя; від’ємний тиск допомагає легеням рухатися разом із грудною кліткою.
7. Альвеоли
Альвеоли — тонкостінні пухирці, обплетені капілярами. Одношаровий епітелій, волога поверхня, величезна сумарна площа й густа сітка судин створюють короткий шлях і велику поверхню для дифузії газів.
8. Вдих
Під час спокійного вдиху діафрагма скорочується й опускається, зовнішні міжреберні м’язи піднімають ребра. Об’єм грудної порожнини збільшується, тиск в альвеолах стає нижчим за атмосферний, і повітря входить до легень.
9. Видих
Спокійний видих переважно пасивний: дихальні м’язи розслаблюються, діафрагма піднімається, а еластичні легені та грудна клітка повертаються до початкового об’єму. Тиск в альвеолах зростає, і повітря виходить. Під час форсованого видиху працюють внутрішні міжреберні м’язи та м’язи живота.
10. Газообмін у легенях
Гази дифундують за різницею парціальних тисків. Кисень переходить з альвеолярного повітря у венозну кров, а вуглекислий газ — із крові в альвеоли. Кров легеневих капілярів стає артеріальною.
11. Перенесення кисню
Більша частина кисню оборотно зв’язується з гемоглобіном еритроцитів і утворює оксигемоглобін; невелика частина розчинена в плазмі. У тканинах із низьким умістом кисню зв’язок слабшає, і кисень вивільняється.
12. Перенесення вуглекислого газу
Вуглекислий газ переноситься переважно у вигляді гідрогенкарбонат-іонів плазми, частково зв’язаний із гемоглобіном і частково розчинений. У легенях реакції відбуваються у зворотному напрямку, після чого CO₂ дифундує в альвеоли.
13. Газообмін у тканинах
У тканинних капілярах кисень рухається з крові в міжклітинну рідину й клітини, а вуглекислий газ — із клітин у кров. Клітини використовують кисень у мітохондріях для енергетичного обміну.
14. Регуляція дихання
Дихальний центр довгастого мозку автоматично задає ритм. Особливо важливе зростання вмісту CO₂ і кислотності крові: рецептори передають сигнал, і вентиляція посилюється. Кора великих півкуль дає змогу ненадовго довільно змінити дихання.
15. Дихальні об’єми та гігієна
Дихальний об’єм — повітря одного спокійного вдиху чи видиху. Життєва ємність легень охоплює дихальний об’єм і резервні об’єми вдиху та видиху; її вимірюють спірометром. Фізична активність тренує дихальні м’язи, а куріння ушкоджує війки й альвеоли.
16. Алгоритм завдань НМТ
Спочатку визначте рівень процесу: вентиляція, обмін в альвеолах, перенесення кров’ю, обмін у тканинах чи клітинне дихання. Для механіки зіставляйте об’єм грудної клітки, тиск і напрямок повітря; для газообміну — напрямок градієнта й тип крові до та після капілярів.
