← Усі статті

Корисні матеріали

Основні теми НМТ з біології. Тема 35: сенсорні системи людини

Сенсорные системы человека и их связь с головным мозгом

Послідовний конспект понять з усіх 44 завдань джерела без копіювання тесту.

Тема 35. Сенсорні системи людини

1. Як улаштована сенсорна система

Кожен аналізатор має три ланки: рецептори сприймають подразник, провідні шляхи несуть імпульси, а ділянка кори аналізує інформацію й формує відчуття. Рецептор кодує вплив нервовими імпульсами; одного органа чуття без нерва та кіркового центра недостатньо.

Сенсорні системи людини та їхній зв’язок із головним мозком
Сенсорні системи людини та їхній зв’язок із головним мозком

2. Види рецепторів

Фоторецептори реагують на світло, механорецептори — на тиск, коливання й рух, хеморецептори — на молекули речовин, терморецептори — на температуру, ноцицептори — на ушкодження. Тип рецептора визначають за природою подразника, а не за місцем розташування.

Рецептори нюху, смаку та шкіри
Рецептори нюху, смаку та шкіри

3. Оболонки й оптична система ока

Склера захищає око й спереду переходить у прозору рогівку. Судинна оболонка живить тканини; її райдужка регулює діаметр зіниці. Кришталик, рогівка, водяниста волога й склисте тіло заломлюють світло, сітківка містить рецептори, зоровий нерв несе імпульси.

Будова ока людини на розрізі
Будова ока людини на розрізі

4. Сітківка: палички й колбочки

Палички дуже чутливі й забезпечують сутінковий чорно-білий зір. Колбочки працюють за яскравого світла, розрізняють кольори й особливо численні в жовтій плямі. У сліпій плямі виходить зоровий нерв, тому фоторецепторів там немає. Порушення колбочок може спричинити дальтонізм.

4. Сітківка: палички й колбочки
4. Сітківка: палички й колбочки

5. Шлях світла й зорового імпульсу

Світло проходить крізь рогівку, зіницю, кришталик і склисте тіло, потім потрапляє на сітківку. Збудження проходить через нейрони сітківки в зоровий нерв, підкіркові центри та зорову зону потиличної частки. Зображення на сітківці дійсне, зменшене й перевернуте.

Фокусування світла й акомодація ока
Фокусування світла й акомодація ока

6. Акомодація й порушення зору

Під час розглядання близького предмета війковий м’яз скорочується, зв’язки розслаблюються, кришталик стає опуклішим. Для далечини він сплощується. За короткозорості фокус виникає перед сітківкою й потрібні розсіювальні лінзи, за далекозорості — позаду неї й потрібні збиральні.

6. Акомодація й порушення зору
6. Акомодація й порушення зору

7. Захист ока та зіничний рефлекс

Повіки, вії, брови й слізна рідина захищають око. За яскравого світла зіниця звужується, у темряві розширюється. Це регулює потік світла, але не є акомодацією: фокус змінює кришталик, а кількість світла — райдужка.

7. Захист ока та зіничний рефлекс
7. Захист ока та зіничний рефлекс

8. Зовнішнє й середнє вухо

Вушна раковина збирає звук, слуховий прохід проводить його до барабанної перетинки. Молоточок, коваделко й стремінце передають і посилюють коливання до овального вікна. Слухова труба сполучає середнє вухо з носоглоткою та вирівнює тиск.

Будова зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха
Будова зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха

9. Внутрішнє вухо й кортіїв орган

У внутрішньому вусі завитка заповнена рідиною. Коливання стремінця створюють хвилю, яка рухає базилярну мембрану й згинає волоскові клітини кортієвого органа. Механічне коливання перетворюється на нервовий імпульс і слуховим нервом іде до скроневої кори.

Завитка й рецепторні волоскові клітини кортієвого органа
Завитка й рецепторні волоскові клітини кортієвого органа

10. Послідовність передавання звуку

Для завдань запам’ятайте ланцюжок: вушна раковина → слуховий прохід → барабанна перетинка → молоточок → коваделко → стремінце → овальне вікно → рідина завитки → волоскові клітини → слуховий нерв → скронева частка.

10. Послідовність передавання звуку
10. Послідовність передавання звуку

11. Орган рівноваги

Вестибулярний апарат розташований у внутрішньому вусі. Півколові канали сприймають обертальні рухи голови, мішечки присінка — лінійне прискорення й положення відносно сили тяжіння. Сигнали беруть участь у підтриманні пози, рівноваги та координації рухів.

11. Орган рівноваги
11. Орган рівноваги

12. Нюх і смак

Нюхові та смакові рецептори є хеморецепторами. Пахуча речовина має розчинитися в слизу носової порожнини, смакова — у слині та вплинути на клітини смакових бруньок. Спільна робота нюху й смаку створює цілісне сприйняття їжі.

12. Нюх і смак
12. Нюх і смак

13. Шкірна й м’язова чутливість

У шкірі містяться рецептори дотику, тиску, вібрації, тепла, холоду й болю. Пропріорецептори м’язів, сухожиль і суглобів повідомляють про положення частин тіла та напруження м’язів. Різні відчуття виникають завдяки спеціалізації рецепторів і обробці сигналів у корі.

13. Шкірна й м’язова чутливість
13. Шкірна й м’язова чутливість

14. Кіркові центри відчуттів

Зоровий центр розташований у потиличній частці, слуховий — у скроневій, загальна шкірно-м’язова чутливість — у тім’яній. Тому ушкодження потиличної кори порушує зір навіть за неушкодженого ока, а ураження скроневої ділянки може порушити аналіз звуків.

14. Кіркові центри відчуттів
14. Кіркові центри відчуттів

15. Як розпізнавати структури на рисунках

В оці шукайте спереду рогівку й кришталик, позаду — сітківку та зоровий нерв. У вусі рухайтеся ззовні всередину: прохід, перетинка, ланцюжок трьох кісточок, завитка й півколові канали. Не плутайте слухові кісточки середнього вуха з кортієвим органом усередині завитки.

15. Як розпізнавати структури на рисунках
15. Як розпізнавати структури на рисунках

16. Алгоритм завдань НМТ

Спочатку визначте подразник і відповідний рецептор. Потім відновіть шлях від периферичного відділу через нерв до належної зони кори. У завданнях на послідовність перевіряйте фізичний сигнал до рецептора й нервовий імпульс після нього. Так об’єднуються повторювані поняття всіх 44 завдань джерела.

16. Алгоритм завдань НМТ
16. Алгоритм завдань НМТ