← Усі статті

Корисні матеріали

Основні теми НМТ з біології. Тема 8: еукаріоти

Корисні матеріали
Тема 1Тема 2Тема 3Тема 4Тема 5Тема 6Тема 7Тема 8Тема 9Тема 10Тема 11Тема 12Тема 13Тема 14Тема 15Тема 16Тема 17Тема 18Тема 19Тема 20Тема 21Тема 22Тема 23Тема 24Тема 25Тема 26Тема 27Тема 28Тема 29Тема 30Тема 31Тема 32Тема 33Тема 34Тема 35Тема 36Тема 37Тема 38Тема 39Тема…

Конспект для НМТ про особливості організації клітин еукаріотів. Матеріал упорядковано за послідовністю понять у тренувальних завданнях.

Тема 8. Еукаріоти

1. Головні ознаки еукаріотичної клітини

Еукаріоти — організми, клітини яких мають оформлене ядро, відокремлене подвійною ядерною оболонкою. ДНК міститься переважно в ядрі у складі лінійних хромосом. У цитоплазмі є мембранні органели: мітохондрії, ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі, лізосоми або вакуолі.

  • До еукаріотів належать рослини, тварини, гриби та протисти.
  • У прокаріотів немає оформленого ядра й більшості мембранних органел; їхня ДНК розташована в нуклеоїді.
  • Рибосоми є в обох типах клітин, але цитоплазматичні рибосоми еукаріотів мають тип 80S.

2. Спільні органели та їхні функції

  • Ядро зберігає спадкову інформацію й керує процесами клітини.
  • Мітохондрії здійснюють клітинне дихання та синтезують АТФ.
  • Ендоплазматична сітка синтезує і транспортує білки та ліпіди.
  • Комплекс Гольджі модифікує, сортує й упаковує речовини.
  • Рибосоми синтезують білок, а цитоскелет підтримує форму та забезпечує рух.

3. Рослинна та тваринна клітини: головні відмінності

Обидві клітини мають ядро, плазматичну мембрану, мітохондрії, рибосоми, ЕПС і комплекс Гольджі. Рослинна клітина додатково має целюлозну клітинну стінку, пластиди та велику центральну вакуолю. Для тваринної клітини характерні глікокалікс, клітинний центр із центріолями та численні дрібні лізосоми.

Порівняння будови рослинної та тваринної клітин
Рослинна клітина має клітинну стінку, хлоропласти й велику вакуолю; тваринна — глікокалікс і клітинний центр.

4. Надмембранні структури клітин

  • У рослин клітинна стінка утворена переважно целюлозою.
  • У грибів клітинна стінка містить хітин.
  • У тварин над плазматичною мембраною розташований глікокалікс із вуглеводних частин глікопротеїнів і гліколіпідів.
  • У бактерій стінка містить муреїн, але бактерії не є еукаріотами.
Покриви рослинної, грибної, тваринної та бактеріальної клітин
Покриви допомагають розрізняти групи організмів: целюлоза, хітин, глікокалікс і муреїн.

5. Вакуоля рослинної клітини

Центральна вакуоля оточена мембраною — тонопластом — і заповнена клітинним соком. Вона накопичує воду, йони, пігменти й продукти обміну, підтримує тургор та бере участь в осморегуляції. Надходження води робить клітину пружною; втрата води може спричинити плазмоліз.

6. Пластиди та фотосинтез

  • Хлоропласти містять хлорофіл і здійснюють фотосинтез.
  • Хромопласти містять жовті, помаранчеві або червоні пігменти.
  • Лейкопласти безбарвні й запасають речовини; амілопласти накопичують крохмаль.
  • Пластиди мають дві мембрани, власну кільцеву ДНК і рибосоми 70S.

7. Особливості тваринної клітини

Тваринна клітина не має целюлозної стінки, пластид і великої центральної вакуолі. Її поверхня вкрита глікокаліксом. Клітинний центр організує мікротрубочки та веретено поділу. Запасний вуглевод тварин — глікоген.

8. Особливості грибної клітини

Гриби — еукаріоти. Їхні клітини мають ядро, мітохондрії, вакуолі та клітинну стінку з хітином, але не мають пластид. Запасають переважно глікоген. Дріжджі часто розмножуються брунькуванням, а тіло багатьох грибів складається з ниток-гіф.

Будова грибної клітини, дріжджі та гіфа
Грибна клітина має хітинову стінку, ядро, мітохондрії й вакуолі, але не має хлоропластів.

9. Протисти та різноманітність їхніх клітин

Протисти переважно одноклітинні еукаріоти. Амеба рухається псевдоподіями й захоплює їжу фагоцитозом. Інфузорія має війки, клітинний рот і скоротливі вакуолі. Евглена має джгутик, світлочутливе вічко та хлоропласти, тому може поєднувати авто- й гетеротрофне живлення.

Амеба, інфузорія та евглена
Протисти демонструють різні способи руху, живлення й осморегуляції.

10. Одномембранні, двомембранні та немембранні структури

  • Двомембранні: ядро, мітохондрії, пластиди.
  • Одномембранні: ЕПС, комплекс Гольджі, лізосоми, вакуолі, пероксисоми.
  • Немембранні: рибосоми, клітинний центр, елементи цитоскелета.

11. Як визначити тип клітини за рисунком

Спочатку знайдіть ядро: його наявність указує на еукаріотичну клітину. Потім перевірте покриви й органели. Стінка з хлоропластами та великою вакуолею — рослина; хітинова стінка без пластид — гриб; глікокалікс і клітинний центр без стінки — тварина. Війки, джгутик, псевдоподії або скоротливі вакуолі часто вказують на протиста.

Схема визначення типу клітини за її будовою
Послідовність визначення: ядро → покриви → пластиди й вакуоля → органели руху.

12. Осмос, тургор і плазмоліз

Вода рухається крізь напівпроникну мембрану в бік більшої концентрації розчинених речовин. У гіпотонічному середовищі рослинна клітина набирає воду й стає тургорною. У гіпертонічному середовищі вода виходить, протопласт відходить від клітинної стінки — це плазмоліз. Повернення води називають деплазмолізом.

13. Походження мітохондрій і пластид

За ендосимбіотичною теорією мітохондрії та пластиди походять від давніх бактерій, поглинутих клітиною-хазяїном. Докази: подвійна мембрана, власна кільцева ДНК, рибосоми 70S і поділ навпіл.

14. Короткий алгоритм для завдань НМТ

  • Ядро й мембранні органели — ознаки еукаріота.
  • Хлоропласти + целюлозна стінка + велика вакуоля — рослинна клітина.
  • Хітинова стінка + глікоген + немає пластид — грибна клітина.
  • Глікокалікс + клітинний центр + немає стінки — тваринна клітина.
  • Муреїнова стінка та нуклеоїд без ядра — бактеріальна клітина.

Практичні завдання за темою на ЗНО.Освіта.UA