Самостійний конспект за ключовими поняттями добірки з 36 завдань: положення Північної Америки, рельєф, клімат, води, природні зони й господарство.
Північна Америка: головне для НМТ
1. Географічне положення
Північна Америка лежить переважно в Північній і Західній півкулях. Її омивають Північний Льодовитий, Атлантичний і Тихий океани. Материк дуже витягнутий із півночі на південь: від арктичних островів до тропічних широт Центральної Америки. Берегова лінія особливо розчленована на півночі й сході; найбільший острів світу — Гренландія, а Канадський Арктичний архіпелаг виник у зоні опускання краю платформи.
2. Платформа, Кордильєри й Аппалачі
В основі більшої частини материка лежить давня Північноамериканська платформа. На півночі її фундамент виходить на поверхню Канадським щитом, а центральним районам відповідають рівнини. На заході простяглися молоді високі Кордильєри із землетрусами й вулканізмом; на сході розташовані давніші, нижчі та згладжені Аппалачі. У профілі вздовж 40° пн. ш. тому видно високі гори на заході, обширні рівнини в центрі й невисокі гори на сході.
3. Корисні копалини й рельєфоутворення
Руди металів пов’язані передусім зі складчастими областями та виходами кристалічного фундаменту, а нафта, природний газ і вугілля — з осадовим чохлом платформи та передгірними прогинами. Сучасний рельєф північної частини материка значно перетворив давній льодовик: він згладив поверхню, поглибив озерні улоговини й залишив моренні форми. Деналі в Кордильєрах Аляски — найвища точка Північної Америки.
4. Кліматичні пояси й роль рельєфу
Материк лежить у всіх кліматичних поясах, крім екваторіального. Кордильєри затримують вологе повітря з Тихого океану, тому внутрішні райони сухіші за західні схили. Центральні рівнини відкриті з півночі та півдня: арктичне повітря може проникати до Мексиканської затоки, а тепле вологе тропічне — далеко на північ. Різкі зустрічі повітряних мас спричиняють грози й торнадо. Теплі та холодні течії додатково змінюють клімат узбереж.
5. Внутрішні води
Головна річкова система — Міссісіпі з Міссурі, що збирає воду з величезної частини центральних рівнин і впадає в Мексиканську затоку. Річки басейну Північного Льодовитого океану довго вкриті кригою, а короткі річки західних схилів мають швидку течію. На вологому південному сході річкова мережа густа, тоді як на посушливому південному заході вона рідка. У безстічних улоговинах випаровування перевищує притік, тому озера міліють і стають солонішими.
6. Великі озера й Ніагара
Верхнє, Мічиган, Гурон, Ері та Онтаріо утворюють найбільшу систему прісних озер. Їхні улоговини мають тектонічне походження й були поглиблені материковим льодовиком. Озера сполучені річками та протоками, а річка Святого Лаврентія виносить стік до Атлантичного океану. Озеро Онтаріо лежить нижче за інші; між Ері та Онтаріо розташований Ніагарський водоспад.
7. Природні зони
На півночі послідовно змінюються арктичні пустелі, тундра, лісотундра й тайга; на півострові Лабрадор ця зміна добре помітна з півночі на південь. Південніше поширені мішані та широколисті ліси, а в центрі — лісостепи й степи, які називають преріями. У внутрішніх плоскогір’ях Кордильєр і на південному заході лежать напівпустелі й пустелі. Широтну зональність порушують рельєф і океанічні течії.
8. Висотна поясність Кордильєр
У Кордильєрах природні комплекси змінюються з висотою. Нижній пояс відповідає сусідній природній зоні, вище розташовані гірські ліси, субальпійські луки, гірська тундра та сніг із льодовиками. Що гори вищі й ближчі до теплих широт, то більше висотних поясів. У Кордильєрах Аляски потужне зледеніння пояснюється поєднанням значної висоти, субарктичного клімату та рясних снігопадів на навітряних схилах.
9. Прерії, населення й господарство
Родючі ґрунти, рівнинний рельєф і достатнє тепло перетворили значну частину прерій на поля пшениці й кукурудзи та пасовища. Природна трав’яниста рослинність збереглася фрагментарно, а бізони — переважно в заповідниках і національних парках. Населення й господарство особливо зосереджені у США, на півдні Канади, у районі Великих озер і на узбережжях; північні райони заселені рідко.
10. Алгоритм завдання НМТ
Спочатку визначте положення об’єкта щодо трьох смуг рельєфу: Кордильєри — захід, рівнини — центр, Аппалачі — схід. Потім пов’яжіть рельєф із кліматом: гірський бар’єр створює сухі внутрішні райони, а відкриті рівнини пропускають арктичні й тропічні маси. Для природних зон враховуйте одночасно широту, віддаленість від океану й висоту. Для вод перевіряйте напрямок стоку, кількість опадів і роль давнього зледеніння.
