Самостійний конспект за ключовими поняттями добірки з 51 завдання: положення Євразії, рельєф, клімат, води, природні зони, населення й господарство.
Євразія: головне для НМТ
1. Географічне положення й розміри
Євразія — найбільший материк Землі, що об’єднує дві частини світу: Європу й Азію. Його береги омивають усі чотири океани. Величезна протяжність із півночі на південь пояснює наявність усіх кліматичних поясів — від арктичного до екваторіального, а із заходу на схід — значні відмінності між океанічними узбережжями та внутрішніми районами. Південна крайня точка материка — мис Піай на півострові Малакка.
2. Платформи й складчасті пояси
Євразія сформувалася з кількох давніх платформ: Східноєвропейської, Сибірської, Китайсько-Корейської, Південнокитайської, Індостанської та інших. Їх з’єднали області складчастості різного віку. Молодий Альпійсько-Гімалайський пояс виник на півдні під час зближення Євразійської, Африканської, Аравійської та Індо-Австралійської плит; Тихоокеанський пояс проходить уздовж східної окраїни. Тому південь і схід вирізняються високою сейсмічністю та вулканізмом.
3. Рівнини, гори й крайні висоти
На платформах лежать Східноєвропейська рівнина, Західносибірська рівнина та Середньосибірське плоскогір’я. Гори утворюють протяжні пояси: Альпи, Карпати, Кавказ, Памір, Тянь-Шань і Гімалаї. Урал — давні невисокі гори й умовна межа Європи та Азії. У Гімалаях розташована Джомолунгма — найвища точка суходолу, а узбережжя Мертвого моря — одна з найнижчих відкритих ділянок суходолу.
4. Корисні копалини
Розподіл ресурсів пов’язаний із тектонічною будовою. Кристалічні щити та складчасті області багаті на руди металів, а осадовий чохол платформ і прогини — на нафту, природний газ, вугілля та солі. Найбільші нафтогазоносні райони розташовані біля Перської затоки й у Західному Сибіру. Такі зв’язки допомагають визначати ресурс за будовою території, навіть якщо родовище не підписане на карті.
5. Клімат: від Атлантики до центру
У помірному поясі західні вітри несуть до Європи вологе атлантичне повітря, тому зими там м’якші, літо прохолодніше, а опади випадають упродовж року. На схід вплив океану слабшає: зменшується кількість опадів і зростає річна амплітуда температури. У центрі Азії клімат різко континентальний — із холодною зимою, спекотним літом і малою кількістю опадів. Гірські бар’єри посилюють сухість внутрішніх улоговин.
6. Мусони й клімат Південної Азії
На сході та південному сході материка виражена мусонна циркуляція. Улітку нагрітий суходіл притягує вологе повітря з Тихого й Індійського океанів, тому випадає багато опадів; узимку сухе холодне повітря рухається від материка до океану. Південні схили Гімалаїв отримують особливо багато дощів, а розташоване за горами Тибетське нагір’я значно сухіше. У Середземномор’ї, навпаки, літо спекотне й сухе, а зима м’яка та волога.
7. Річки чотирьох океанів і внутрішній стік
Річки Євразії несуть води до всіх чотирьох океанів. До Атлантичного басейну належать Дунай, Рейн і Дніпро; до Північного Льодовитого — Об, Єнісей і Лена; до Тихого — Амур, Хуанхе та Янцзи; до Індійського — Інд, Ганг і Брахмапутра. Дунай перетинає або обмежує території десяти країн і проходить через чотири столиці. Великі райони Центральної Азії належать до внутрішнього стоку: їхні води закінчуються в Каспійському й Аральському морях або губляться в пустелях.
8. Режим річок та озера
Північні річки течуть із півдня на північ: навесні верхів’я скресають раніше за пониззя, утворюються льодові затори й тривалі розливи. Річки мусонних областей повноводні влітку, середземноморські — узимку, а високогірні отримують снігове й льодовикове живлення. Байкал — найглибше прісноводне озеро світу й найбільший резервуар прісної води за об’ємом; Каспійське море — найбільша замкнена водойма.
9. Природні зони
На півночі широтними смугами змінюються арктичні пустелі, тундра, лісотундра й тайга. Південніше лежать мішані та широколисті ліси, лісостеп і степ. У внутрішніх частинах Центральної Азії поширені напівпустелі й пустелі, на узбережжі Середземного моря — твердолисті вічнозелені ліси та чагарники, у Південній і Східній Азії — перемінно-вологі й мусонні ліси. Різноманіття зон пов’язане з величезними розмірами, рельєфом і неоднаковим зволоженням.
10. Висотна поясність
У горах природні комплекси змінюються з висотою. Нижній пояс відповідає зоні біля підніжжя, далі послідовно розташовуються ліси, луки, гірська тундра й вічні сніги. На південних схилах Гімалаїв поясність найповніша: гори дуже високі й починаються в теплих вологих широтах. На північних схилах поясів менше через сухість і високе положення Тибетського нагір’я.
11. Населення, господарство й охорона природи
Євразія — найнаселеніший материк. Особливо густо заселені рівнини Європи, південь і схід Азії, річкові долини та морські узбережжя; арктичні райони, пустелі й високогір’я освоєні слабко. Природні комплекси істотно змінені землеробством, містами, видобуванням ресурсів і транспортом. Національні парки та заповідники зберігають тундру, тайгу, степи, гори й мусонні ліси, але важливі також відновлення лісів, захист річок і зменшення забруднення.
12. Алгоритм завдання НМТ
Спочатку визначте частину материка та вплив найближчого океану. Потім пов’яжіть рельєф із тектонікою: платформа — рівнина, молодий складчастий пояс — високі гори, землетруси й вулкани. Для клімату рухайтеся із заходу на схід: морський — континентальний — мусонний. Для річок установіть океанічний басейн або внутрішній стік, а для природних зон ураховуйте широту, віддаленість від океану й висоту.
