Самостійний конспект за ключовими поняттями добірки з 22 завдань: структура хімічної промисловості, сировина й чинники розміщення, виробництво добрив, полімерів, побутової хімії та ліків, хімічні кластери, географія світу й України, екологічна безпека.
Роль та особливості хімічної промисловості
Хімічна промисловість перетворює мінеральну, вуглеводневу, рослинну й вторинну сировину на речовини з новими властивостями. Вона забезпечує сільське господарство добривами, промисловість полімерами, фарбами й реагентами, а населення — ліками, засобами гігієни та побутовою хімією. Галузь вирізняється високою наукомісткістю і здатністю комплексно використовувати сировину та відходи.
Основні групи виробництв
Гірнича хімія видобуває солі, сірку й фосфатну сировину. Основна хімія випускає кислоти, луги, соду й мінеральні добрива. Хімія органічного синтезу виробляє пластмаси, синтетичні смоли, каучук і волокна. Окремі швидкозростаючі напрями — фармацевтика, парфумерно-косметичне виробництво, побутова хімія та спеціальні матеріали.
Різноманіття сировини
Сировиною є нафта, природний і попутний газ, вугілля, кам’яна й калійна сіль, фосфорити, апатити, сірка, повітря, вода, деревина та сільськогосподарська продукція. Використовують також побічні продукти металургії, коксохімії й нафтоперероблення. Така гнучкість дає змогу комбінувати хімічні виробництва з іншими галузями й зменшувати втрати ресурсів.
Чинники розміщення
Сировинний чинник важливий за великих витрат або складного перевезення вихідної речовини. Паливно-енергетичний — для енергомістких процесів, водний — для виробництв із великим водоспоживанням. Небезпечні й малотранспортабельні кислоти часто виробляють біля споживача. Фармацевтика тяжіє до науки й кваліфікованих кадрів, побутова хімія — до ринку, робочої сили та транспортних вузлів.
Виробництво мінеральних добрив
Азотні добрива отримують переважно з аміаку, для якого важливий природний газ як сировина й джерело енергії. Фосфатні добрива орієнтуються на фосфорити або апатити й споживають сульфатну кислоту. Калійні добрива виробляють біля родовищ калійних солей. Заводи також тяжіють до сільськогосподарських районів і зручного транспорту.
Сульфатна кислота й споживчий чинник
Сульфатна кислота потрібна виробництву фосфатних добрив, металургії та іншим хімічним процесам. Її перевезення на великі відстані складне й небезпечне, тому завод часто розміщують біля великого споживача або комбінують із підприємством, де є сірковмісні гази. Це приклад водночас споживчої орієнтації та комплексного використання сировини.
Нафтохімія й полімери
Нафтохімічні підприємства переробляють компоненти нафти й газу на пластмаси, синтетичний каучук, волокна, розчинники та інші продукти. Початкові стадії тяжіють до нафтопереробних заводів, газопроводів і портів, а випуск виробів — до великих промислових і споживчих районів. Важливими є інтеграція стадій, трубопроводи й надійне енергопостачання.
Фармацевтика й хімічні кластери
Фармацевтика залежить від досліджень, кваліфікованих фахівців, інвестицій, суворого контролю якості та доступу до великого ринку. Тому лабораторії, університети, виробничі майданчики, логістичні компанії й медичні установи часто концентруються в одному регіоні та утворюють кластер. Взаємодія пришвидшує розроблення й випуск нових препаратів.
Географія хімічної промисловості світу
Традиційні великі центри розташовані в Північній Америці, Європі та Східній Азії, але виробництво швидко зростає в Китаї, Індії та інших країнах Азії. Нафтохімія розвивається в нафтогазовидобувних і приморських районах, виробництво добрив — біля сировини й великих аграрних ринків, фармацевтика — у наукових і ділових центрах. Міжнародні компанії розподіляють стадії між країнами.
Хімічна промисловість України
Україна має сировину для окремих виробництв і сформовані промислові центри. Азотна хімія історично розвивалася в Рівному, Черкасах, Кам’янському, Сіверськодонецьку та інших містах; виробництво соди й солей пов’язане з родовищами; фармацевтика особливо помітна в Києві, Харкові та великих містах. Розміщення відображає поєднання сировини, газу, води, науки, транспорту й споживача.
Екологічні ризики й чисті технології
Хімічні підприємства можуть забруднювати повітря й воду, утворювати токсичні стоки та небезпечні відходи. Безпечне виробництво потребує герметичного обладнання, очищення газів і води, замкненого водообігу, контролю зберігання, аварійних планів і санітарно-захисних зон. Зелена хімія прагне зменшувати токсичність, витрати енергії та сировини, розвивати перероблення й безпечні матеріали.
Алгоритм для завдання НМТ
Визначте продукт і його головний ресурс: азотні добрива пов’язуйте з природним газом, фосфатні — з фосфатною сировиною та сульфатною кислотою, нафтохімію — з нафтою й газом. Для сульфатної кислоти враховуйте споживача й безпеку перевезення, для фармацевтики — науку й кадри, для побутової хімії — ринок і транспорт. У питаннях про кластер шукайте територіальну взаємодію науки, виробництва й послуг.
