← Усі статті

Корисні матеріали

Основні теми НМТ з географії. Тема 38: Ландшафти України

Зональні ландшафти України

Самостійний конспект за ключовими поняттями добірки з 68 завдань: компоненти й класифікація ландшафтів, природні зони рівнин, гірські країни, морські узбережжя, фізико-географічне районування та вплив людини.

Ландшафти України: головне для НМТ

1. Що таке ландшафт

Ландшафт — цілісний природний територіальний комплекс із закономірним поєднанням геологічної будови, рельєфу, клімату, вод, ґрунтів, рослинності й тварин. Компоненти пов’язані обміном води, речовини та енергії: зміна стоку чи рослинності впливає на ґрунти, мікроклімат і живий світ. Природні межі рідко збігаються з адміністративними.

2. Зональні й азональні закономірності

Широтна зональність на рівнинах визначається передусім зміною тепла й зволоження з півночі на південь. Азональні відмінності створюють рельєф, гірські породи, річкові долини, морські береги та ґрунтові води. Тому в межах однієї зони трапляються лісові, лучні, болотні, заплавні й інші місцеві комплекси. У горах головною закономірністю стає висотна поясність.

3. Фізико-географічне районування

Найбільші одиниці — Східноєвропейська рівнина, Українські Карпати та Кримські гори. У межах рівнини виділяють природні зони, далі краї або провінції та області. Визначаючи область у завданні, зіставляють форму рельєфу, породи, клімат, ґрунти, рослинність і характерні об’єкти, а не орієнтуються лише на назву адміністративної області.

4. Мішані та широколисті ліси

Поліські ландшафти сформувалися на низовині з піщаними відкладами, густою річковою мережею, болотами, озерами, дерново-підзолистими ґрунтами й сосново-дубовими лісами. Тут розташовані Шацькі озера. На заході зона широколистих лісів пов’язана з більш розчленованими височинами, сірими лісовими ґрунтами, дубом, буком і грабом; типовий приклад — Розточчя.

Перехід ландшафтів України від Полісся через лісостеп і степ до морського узбережжя
З півночі на південь змінюються зволоження, ґрунти й рослинність; річкові долини та узбережжя створюють азональні комплекси.

5. Лісостепові ландшафти

У лісостепу чергуються широколисті ліси, лучні степи й сільськогосподарські угіддя. Поширені височини й низовини, сірі лісові ґрунти, опідзолені та типові чорноземи. Річки зазвичай мають весняну повінь. Територія сильно розорана, тому природна рослинність краще збереглася в балках, долинах і заповідних ділянках.

6. Степові ландшафти

Степ займає південь і південний схід та поділяється на північностепову, середньостепову й сухостепову підзони. На південь зменшується зволоження, чорноземи змінюються південними чорноземами й каштановими ґрунтами, травостій стає розрідженішим. Характерні балки, поди, коси, лимани й окремі піщані масиви, наприклад Олешківські піски. Донецька та Приазовська височини створюють більш розчленовані варіанти степового ландшафту.

7. Українські Карпати

Карпати — молоді гори альпійської складчастості, складені переважно осадовими породами, які порівняно легко руйнуються; тому вершини часто округлі, а схили пологі. Висотні пояси охоплюють передгір’я, букові й хвойні ліси, субальпійські зарості та полонини. Закарпаття відоме мінеральними водами й бальнеологічними курортами, наприклад Шаяном.

8. Кримські гори

Кримські гори складаються з кількох пасом і мають асиметричні схили: пологі північні та круті південні. Головне пасмо завершується платоподібними яйлами, а вапняки сприяють розвитку карсту й печер, зокрема Солдатської. Висотна поясність і бар’єрна роль гір створюють помітний контраст між північним схилом і Південним берегом Криму.

Порівняння ландшафтів Українських Карпат і Кримських гір
Карпати мають округлі лісисті хребти й полонини, а Кримські гори — яйли та крутий південний уступ до моря.

9. Морські та прибережні комплекси

Чорне й Азовське моря, затоки, лимани, коси, дельти та пляжі утворюють особливі аквальні й прибережні комплекси. Лимани виникають під час затоплення морем гирлових частин річкових долин і можуть свідчити про опускання берега. Азовське море мілкіше й швидше прогрівається. Берегові форми постійно змінюються під дією хвиль, течій, річкових наносів і коливань рівня.

10. Антропогенні ландшафти

Поля, міста, парки, водосховища, канали, терикони й кар’єри — антропогенні ландшафти, створені або глибоко змінені людиною. Гранітний кар’єр відрізняється від природної річкової долини, болота чи полонини саме походженням. Перетворення одного компонента змінює весь комплекс: гребля регулює стік і затоплює заплаву, оранка посилює ерозію, видобування порід перебудовує рельєф.

Сусідство природної заплави та перетворених людиною ландшафтів
Поля, поселення, водосховища, дороги й кар’єри змінюють зв’язки між рельєфом, водами, ґрунтами та рослинністю.

11. Природні об’єкти як підказки

  • Шацькі озера — Волинське Полісся;
  • букові праліси — Українські Карпати;
  • Олешківські піски — Причорномор’я;
  • печера Солдатська — Кримські гори;
  • полонина, смерека й брусниця вказують на Карпати;
  • ковила й полин — ознаки степового ландшафту.

12. Алгоритм завдання НМТ

  • Визначте, рівнина це, гори чи узбережжя.
  • Виділіть слова-маркери рельєфу, ґрунтів, води й рослинності.
  • Перевірте відповідність природній зоні та ступеню зволоження.
  • Для гір установіть висотний пояс і відмінності схилів.
  • Для антропогенного об’єкта знайдіть прямий результат діяльності людини.
  • У завданнях на відповідність спочатку поєднуйте найунікальніші об’єкти, потім виключайте решту варіантів.

Практика з теми

У великій добірці особливо важливо пов’язувати ознаки в систему: рельєф визначає стік, клімат — зволоження, а разом вони впливають на ґрунти й рослинність. Не запам’ятовуйте об’єкт окремо від району та природної зони.