← Усі статті

Корисні матеріали

Основні теми НМТ з географії. Тема 12: Температура повітря

Нагревание земной поверхности и воздуха

Самостійний конспект за ключовими поняттями добірки з 11 завдань: нагрівання повітря, широта, висота, добовий і річний хід температури, амплітуда та кліматограми.

Закономірності температури повітря

1. Як нагрівається повітря

Сонячне проміння переважно проходить крізь прозоре повітря й нагріває земну поверхню. Поверхня передає тепло нижнім шарам атмосфери випромінюванням, теплопровідністю та перемішуванням. Тому вдень асфальт або сухий ґрунт часто тепліші за повітря над ними.

Сонячні промені нагрівають поверхню, а від неї нагрівається повітря
Повітря отримує більшу частину тепла від нагрітої земної поверхні.

2. Кут падіння сонячних променів і широта

Біля екватора промені падають під більшим кутом, а однакова кількість енергії припадає на меншу площу. До полюсів промені стають похилішими, проходять довший шлях в атмосфері й нагрівають більшу площу. Тому середні температури загалом знижуються від екватора до полюсів.

Зменшення кута падіння сонячних променів від екватора до полюсів
Широта змінює кут падіння променів і кількість енергії на одиницю площі.

3. Зміна температури з висотою

Тропосфера нагрівається переважно від земної поверхні, тому з підняттям температура зазвичай знижується приблизно на 6 °C на кожний кілометр. Щоб знайти температуру на вершині, різницю висот у кілометрах множать на 6 і віднімають від температури біля підніжжя.

Зниження температури повітря від підніжжя до вершини гори
У тропосфері температура в середньому знижується приблизно на 6 °C на кілометр.

4. Температурна інверсія

Іноді холодне щільне повітря стікає в долину й накопичується під теплішим шаром. Тоді з висотою на певній ділянці температура не знижується, а підвищується. Це інверсія; якщо в умові прямо зазначено, що її немає, застосовують звичайне зниження температури з висотою.

5. Добовий хід температури

Після сходу Сонця поверхня отримує більше енергії, ніж віддає, тому нагрівання триває. Найвища температура повітря зазвичай спостерігається не опівдні, а через кілька годин після нього. Мінімум найчастіше настає перед сходом Сонця.

6. Річний хід і пори року

Річні зміни залежать від нахилу земної осі та руху Землі навколо Сонця. У Північній півкулі найтепліші місяці припадають на середину року, у Південній — на початок і кінець. Під час розв’язання завдання спочатку визначають півкулю.

7. Амплітуда температур

Амплітуда — це різниця між найбільшим і найменшим значеннями. Для річної амплітуди від найвищої середньомісячної температури віднімають найнижчу. Віднімання від’ємного числа перетворюється на додавання: наприклад, 21 − (−5) = 26 °C.

Сезонні температури та річна амплітуда
Амплітуду знаходять як різницю найбільшої та найменшої температур.

8. Чинники температури місцевості

Крім широти й висоти, важливі близькість океану, морські течії, хмарність, характер поверхні та перенесення повітряних мас. Океан повільніше нагрівається й охолоджується, тому біля нього річна амплітуда менша, ніж у глибині материка.

9. Як читати кліматограму

Температурна крива показує хід температур протягом року, а стовпчики — опади. Спочатку знайдіть найтепліший і найхолодніший місяці, обчисліть амплітуду й визначте півкулю. Потім оцініть кількість та сезонність опадів і зіставте ознаки з типом клімату.

Порівняння температурних кривих і стовпчиків опадів
Форма кривої та розподіл опадів допомагають визначити тип клімату.

10. Алгоритм завдання НМТ

Випишіть відомі величини та одиниці. Для амплітуди використовуйте різницю максимуму й мінімуму; для висоти — середній градієнт 6 °C на 1 км. У завданнях про широту шукайте кут падіння променів, а в кліматограмах аналізуйте температуру й опади разом.