Самостійний конспект за ключовими поняттями добірки з 21 завдання: тектонічні рухи, межі плит, рифти, землетруси, сейсмічні пояси, вулкани, гейзери та наслідки внутрішніх процесів.
Як енергія надр змінює земну кору й поверхню
1. Джерела внутрішніх процесів
Внутрішні, або ендогенні, процеси живляться енергією земних надр: залишковим теплом формування планети, розпадом радіоактивних елементів, високим тиском і переміщенням речовини мантії. Вони спричиняють тектонічні рухи, магматизм, метаморфізм і землетруси. Ці процеси створюють великі форми рельєфу, які потім перетворюють зовнішні сили.
2. Повільні рухи земної кори
Вертикальні рухи піднімають або опускають великі ділянки кори, змінюючи положення берегів і висоту суходолу. Горизонтальні рухи зближують, розсувають або зміщують блоки. Під час стискання шари зминаються у складки й утворюють гори; під час розтягнення виникають тріщини, розломи, горсти та грабени. Повільні рухи тривають мільйони років, але їхній сумарний результат величезний.
3. Типи меж літосферних плит
На розбіжних межах плити віддаляються, магма піднімається й створює нову океанічну кору. На збіжних межах океанічна плита може занурюватися під іншу — це субдукція з жолобами, землетрусами та вулканічними дугами. Зіткнення материкових плит формує складчасті гори. На трансформних межах плити ковзають уздовж розлому.
4. Рифти й серединно-океанічні хребти
Рифт — протяжна зона розтягнення й розломів. В океані вздовж рифту піднімається магма, застигає та нарощує дно, утворюючи серединно-океанічний хребет. Так відбувається спрединг. Ісландія розташована над Серединно-Атлантичним хребтом, тому там поєднуються діючі вулкани, землетруси, гарячі джерела й гейзери.
5. Як виникає землетрус
Напруження накопичується в породах біля розлому. Коли міцність порід перевищено, відбувається раптовий розрив і зміщення. Точка в глибині, де починається рух, називається осередком, або гіпоцентром; ділянка поверхні над ним — епіцентром. Від осередку розходяться сейсмічні хвилі. Магнітуда описує енергію події, а інтенсивність — силу прояву в конкретному місці.
6. Сейсмічні пояси світу
Більшість землетрусів і діючих вулканів зосереджена вздовж меж плит. Головний пояс оточує Тихий океан і відомий як Тихоокеанське вогняне кільце. Інший великий пояс простягається через Середземномор’я та південь Азії. Японія й Філіппіни лежать в активній тихоокеанській зоні, тоді як внутрішні частини давніх платформ зазвичай спокійніші.
7. Безпека під час землетрусу
Дійте за офіційними повідомленнями та планом будівлі. Під час сильних поштовхів відійдіть від вікон, присядьте, захистіть голову й тримайтеся за стійке укриття; не користуйтеся ліфтом. Після припинення поштовхів перекрийте небезпечні комунікації, якщо це безпечно, і спокійно виходьте сходами на відкрите місце. На узбережжі після сильного землетрусу слід ураховувати загрозу цунамі.
8. Вулканізм і будова вулкана
Магматизм буває внутрішнім, коли розплав застигає в товщі кори, і зовнішнім — вулканізмом. Вулкан сполучений із магматичним осередком системою тріщин і жерлом; на вершині міститься кратер. Під час виверження виходять лава, гази, попіл та уламки. Чергування лави й попелу формує шаруватий конус, а після обвалення вершини може виникнути кальдера або кратерне озеро.
9. Вулканічні породи та форми рельєфу
Лава втрачає гази й охолоджується на поверхні. Бульбашки газу залишають у породі порожнини, тому пемза й деякі лави пористі. Підводні виверження можуть побудувати вулканічний острів або архіпелаг; Гаваї виникли над гарячою точкою. Кіліманджаро й Фудзі мають подібний конусоподібний вигляд, тому що обидві вершини вулканічного походження.
10. Гейзери та інші післявулканічні явища
Вода просочується тріщинами, нагрівається біля гарячих порід і під тиском повертається до поверхні. Гаряче джерело тече постійно, а гейзер періодично викидає воду й пару. Фумароли виділяють гарячі гази, грязьові котли перемішують воду з дрібними частинками. Такі явища показують близькість джерела тепла й використовуються в геотермальній енергетиці.
11. Користь, ресурси й небезпеки вулканізму
Попіл і вулканічні породи з часом утворюють родючі ґрунти, тому схили багатьох вулканів густо заселені й використовуються в землеробстві. З магматизмом пов’язані рудні родовища та геотермальна енергія. Водночас небезпечні лава, попелопади, пірокластичні потоки й грязьові потоки. Ризик зменшують моніторинг, карти небезпеки та завчасна евакуація.
12. Алгоритм завдання НМТ
Визначте, який процес показано: повільний рух, розрив, магматизм чи післявулканічне явище. Для рифту обирайте розходження плит і утворення нової кори; для осередку землетрусу — розрив і зміщення порід; для Вогняного кільця — межі плит. У вулкана пов’язуйте попіл із родючістю, гази — з пористістю лави, а гарячу воду й пару — з гейзерами.
